Презентація

     Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із дітьми, батьки повинні  частіше нагадувати собі таке:

1. Перед вами — діти.                                                          

2. Вони поводяться, як діти.

3. Буває, що їхня поведінка нервує батьків.

4. Якщо я виконаю свої батьківські обов'язки і любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

5. Якщо я люблю їх, незважаючи ні на що, вони відчуватимуть упевненість у собі і мою підтримку.

      Дітям необхідна любов батьків — це одна з найголовніших потреб дитини. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через:

• дотик;

• слова заохочення;

• час;

• подарунки;

• допомогу.

Дотик -  один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виявляєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс.    

Пам'ятайте, шо кожна похвала має бути обгрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені.    

 Слід менше вимагати від дитини і частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені буде приємно, коли ти...»

    Якшо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною.     

      Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй, бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові. Щодня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

       Час — це ваш подарунок дитині. Ви нібито кажете їй: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом — означає  віддати дитині свою увагу сповна. Форми спільного дозвілля в кожній сім'ї різноманітні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим своїм уподобанням, а, передусім — своїй дитині.

Подарунок є символом любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які отримують такі подарунки, починають думати, що любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що річ не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами і кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу — це плата, якщо намагаєтесь підкупити її — це хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо то одяг. Подарунки не обов'язково купувати, їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки тощо. Головне — придумати, як його подарувати.    

Допомога.

Материнство та батьківство — це професії, й дуже нелегкі. З вами укладено контракт принаймні на 18 років; і робочий день у вас ненормований. Щодня діти звертаються до вас із різноманітними проханнями. Завдання батьків — почути ці прохання й відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Якшо батьки бурчать і сварять дитину, така допомога її не радує. Допомагати дітям — не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх усього, щоб і вони допомагали нам.

       На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

(З книжки Гері Чепмената Росе Кемпбел «П 'ять шляхів до серця дитини»)

Вплив емоційного стану на навчання і здоров’я дитини

І. Вступне слово педагога

        - Шановні батьки! Сьогодні ми поговоримо про людські емоції. Нам би  хотілося звернути вашу увагу на ті емоції, що стимулюють розвиток неврозів, руйнують здоров'я дитини. Це емоції руйнування - гнів, злість, агресія та емоції страждання - біль, страх, образа. Спостерігаючи за дітьми, доводиться констатувати, що емоції страждання, руйнування їм ближче, ніж емоції радості й добра.

II. Батьківський тренінг.

Спробуйте виконати завдання.

       Згадайте  приклади ситуацій із вашого життя, з життя родини або ситуацій, що спостерігаються, пов'язані з негативними та позитивними емоціями.

Чи можна сказати, що в розмові дітей ми часто чуємо  відгуки негативних емоцій?

 (На думку психологів, позитивні емоції з'являються в людини тоді, коли її люблять, розуміють, визнають, приймають, а негативні - при незадоволенні потреб.)

       - Як формувати позитивні емоції? Із чого починати?

При спілкуванні з дітьми не слід уживати такі, наприклад, висловлювання:

Я тисячу разів казав тобі, що...

Скільки разів треба повторювати...

Про що ти тільки думаєш..

Невже тобі важко запам'ятати, що...

Ти стаєш...                                                           

Ти такий же, як

Відчепись, ніколи мені...

Чому Олена (Настя, Ліля і т. д.) така, а ти - ні...

При спілкуванні з дітьми бажане вживання таких висловлювань:

Ти в мене найрозумніший (найкращий і т. д.).

Як добре, що в мене є ти.

Ти в мене молодець.                                           '

Я тебе дуже люблю.

Як ти добре це зробив, навчи й мене.

Дякую тобі, я тобі дуже вдячна.

Якби не ти, я б ніколи з цим не справився.

Постарайтесь використовувати перераховані бажані висловлювання якнайчастіше.

III. Рекомендації батькам.

1) Безумовно приймайте свою дитину.

2) Активно слухайте її переживання, думки.

3) Якнайчастіше спілкуйтеся з нею, займайтеся, читайте, грайте, пишіть один одному листи та записки.

4) Не втручайтесь у її заняття, що їй по плечу.

5) Допомагайте, коли просить.

6) Підтримуйте та відзначайте її успіхи.

7) Розповідайте про свої проблеми, діліться своїми почуттями.

8) Вирішуйте конфлікти мирно.

9) Використовуйте у спілкуванні фрази, що викликають позитивні емоції.

10) Обіймайте та цілуйте один одного не менше чотирьох разів на день.

11) Напишіть листа своїй дитині, який їй варто розкрити у випускному класі школи.

Анкета для батьків

1. Чи стимулюєте ви прояв позитивних емоцій у своєї дитини? Як ви це робите?

2. Чи виявляє ваша дитина негативні емоції? Чому, на ваш погляд, вони виникають?

3. Як ви розвиваєте позитивні емоції своєї дитини.

Як виховати в дитини любов до читання

І. Вступне слово педагога

  - Шановні батьки! Загальновідомо, що для успішного навчання дитини з усіх предметів необхідно уміти добре читати, мати інтерес до книги. Інколи дитині важко розв’язати задачу тому, що не вміє її правильно прочитати. Грамотне письмо також пов’язане з навичками читання. Часто чуєш, що вдома багато книжок, а дитина не дивиться на них. Дехто думає, що варто лише купити книгу, як вона відразу ж сподобається їй. З боку батьків потрібна велика увага до читання молодшого школяра, керівництво його читанням. Треба навчити дітей любити читати.

Помилково думати, що будь -яке читання корисне, що за читанням дітей повинні стежити вчитель і бібліотекар. Лише спільні зусилля всіх разом можуть вплинути на правильний розвиток інтересу  дитини до читання.

Для кожного дитячого віку існують рекомендаційні списки літератури « Що читати дітям». Вони є в кожній бібліотеці. Батьки повинні стежити, щоб до рук дітей потрапляли книги, які відповідають їх віковим особливостям. Треба стежити за тим, щоб тематика книг була різноманітна: казки, оповідання про тварин і рослин, пригоди, про школу, музику, мистецтво. Обов’язково враховувати  інтереси дітей. Якщо дитину цікавить життя рослин, тварин, нові машини, мандрівки, слід добирати книги, з яких вона  могла б отримати нові й цікаві відомості. Особливо треба звернути увагу на розвиток інтересу до науково- популярної літератури.                                                         ,

СИТУАЦІЯ 1.

Володя любить книжки.Він довгий час тримає їх у руках, роздивляється малюнки. Але сам читати не любить. Він просить татка почитати. Тато бере книгу, читає сторінку  і відкладає книжку: «Читай сам». Володі цікаво знати, що буде далі. Та самому читати важко, не все розуміє. Просить бабусю, маму або старшу сестру почитати. Іноді хтось пожаліє його і читає. І так повторюється майже щодня. Володя не любить читати самостійно, тому що сам процес читання для нього важкий. Як же зробити так, щоб процес читання став для дітей необхідністю?

( У цій справі дуже корисні ігри, в процесі яких навчання читанню йде невимушено і весело. Велику роль відіграють вечори сімейного читання.)

СИТУАЦІЯ 2.

Мати розповідає, що вкладаючи десятирічну дівчинку спати, завжди читає їй декілька сторінок із книжки. Так заведено, і дівчинка цілий день чекає цієї хвилини. Чи згодні ви з тим, що такій великій дівчинці треба читати вголос? Чим керується мама, читаючи дитині вголос?

     Що дає така традиція? (Прохання подумати самостійно, опрацювати літературу, порадитись зі знайомими  і знайти відповідь на це питання).

СИТУАЦІЯ 3.

У нашій сім’ї ми часто даруємо дітям книги. Обов’язково підписуємо їх:

«Сергійкові - в перший день навчання», «Наталочці - в день народження від бабусі і дідуся». Такі книги-подарунки передаються із покоління в покоління. Що дає така традиція? Чи вважаєте ви, що дітям треба обов’язково дарувати книги?

Коли дитина навчилась читати , вона відкриває для себе світ літератури. Інколи діти не люблять читати тому, що їх перші книжки були нудними. Перші книги повинні бути з яскравими малюнками, цікавою фабулою і невеликі за змістом. Щоб дитина полюбила читати, дуже важливо створити її власну домашню бібліотечку. Своя бібліотечка, поличка для книг, можливість обмінюватися книгами із товаришами - все це викликає інтерес до книги. Сімейна традиція  зберігати улюблені дитячі книжки виховує дбайливе ставлення до книг .

Привчати дітей читати книги треба з обкладинки і титульного аркуша , на яких написано прізвище автора, художника, видавництво і рік видання. Для дітей молодшого шкільного віку велике виховне значення має розгляд ілюстрацій в книзі. Вони допомагають дитині зрозуміти і запам’ятати прочитане. Дуже добре, коли дитина розповідає про прочитане. Тим вона розвиває свою мову, у ній виробляється уміння виділити головне.

      ПІДСУМКИ

    Треба зазначити: досвід свідчить, що учні, які погано читають, приречені на неуспішність у подальшому навчанні, де навчальний матеріал ускладнюється, збільшується.

         В процесі читання удосконалюється оперативна пам’ять і стійкість уваги, від яких залежить розумова працездатність.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Чи подобається вашій дитині читати книги?

2. Скільки часу вона проводить за книгою?

3. Дитина читає без примусу?

4. Перевагу яким книгам вона віддає?

5. Як ви заохочуєте її читацькі прагнення?

6. Чи даруєте ви своїй дитині книги?

7. Чи обговорюєте ви зі своєю дитиною прочитане?

8. Чи стали ви прикладом для своєї дитини в читанні книг?

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКОГО ІНТЕРЕСУ У ДІТЕЙ

1. Прищеплюйте дитині інтерес до читання з раннього дитинства.

2. Вибирайте яскраві по оформленню й цікаві за змістом книги.

3. Систематично читайте дитині.

4. Обговорюйте в родині прочитану дитячу книжку.

5. Розповідайте дитині про автора прочитаної книги.

6. Радьте своїй дитині книги свого дитинства.

7. Влаштовуйте вдома дискусії щодо прочитаних книг.

8. Оформляйте, по можливості, вдома дитячу бібліотеку.

9. Виховуйте дбайливе ставлення до книги.

10. Даруйте дитині книги із дарчим надписом, теплим побажанням.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Якщо є бажання і можливість займатися з дитиною, нехай вона прийде до школи, уміючи читати. У 4-5 років легше навчитися, ніж в 7-8.

2. Терпляче допомагайте дитині, якщо у неї недостатня швидкість читання.

3. Дитина, яку вчили примусово, неохоче користується цим своїм умінням.

4. Більше грайте з дітьми, влаштовуйте літературні вікторини.

5. Розповідайте дітям казки. Це заспокоює їх.

6. Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, що виросли, читати вголос ще цікавіше, ніж маленьким.

7. Читайте самі, нехай дитина бачить, що батьки вільний час проводять не лише біля телевізора.

8. Візьміть до уваги, що вік від 7 до 16 років- це проміжок життєвого шляху, коли людина або набуває потреби в читанні й реалізує її протягом життя, або втрачає цю можливість.

9. Не завжди відповідайте на запитання дитини, краще порадьте їй пошукати відповіді в книгах самостійно.

ІО. Збирайте вдома різні словники: тлумачний, орфографічний,

енциклопедичний тощо. Виховуйте в дитині звичку звертатися до словників і працювати з ними.

11. Купуйте дітям гарні книжки. Звертайте увагу на те, що син або дочка читає.

12. Разом із дитиною створіть для неї таку бібліотеку, щоб у ній були різні книги.

13. Разом купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте прочитане.

14. Обов’язково запишіть дитину до  бібліотеки. Час від часу ходіть туди разом з нею.