|
|
3 класи Тема. Стилі виховання дитини в сім’ї. “Дитина — рентгенівський знімок сім’ї. ” А.Макаренко “Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота — виховання людини. ”
В.Сухомлинський Сім'я –це особливий світ, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. Саме від сімейного спілкування віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що саме сімейне спілкування — запорука доброго настрою і душевного спокою. І з другого боку — ніде люди не ранять так боляче, як вдома, в сімейних конфліктах. Психологічний клімат родини дуже важливий для психічного здоров'я дитини, він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту або дискомфорту. Стиль поведінки батьків позначається на становленні дитини, її розвитку. Є такі стилі батьківської поведінки: - Авторитетний. Батьки визначають та заохочують самостійність дітей. Вони відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускають зміну своїх вимог у розумних межах. Діти у таких батьків добре адаптовані, упевнені у собі, вони добре навчаються у школі, та мають високе само оцінювання. - Авторитарний. Батьки віддають накази, сподіваючись беззаперечного виконання, встановлюють жорсткі вимоги та правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише мінімальну незалежність. Діти таких батьків часто боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі. - Ліберальні. Такі батьки не достатньо або зовсім не регламентують поведінку дитини, у них беззастережна батьківська любов. Дітям надають необмежену свободу, не встановлюють будь-яких обмежень. Такі діти схильні до неслухняності та агресивності, поводяться неадекватно та імпульсивно. - Індиферентний. Між дітьми і такими батьками холодні взаємини. Батьки обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей. Вони часто байдужі до власних дітей, не встановлюють жодних обмежень. При такій поведінці батьків дитину ніщо не втримує від вияву асоціальної поведінки. Більшість психологів вважає, що психічне здоров’я, розвиток і становлення дитини нерозривно пов'язані також із типом батьківського виховання. Пропонуємо ознайомитися з презентацією, матеріал якої дасть Вам можливість визначитися з більш доцільним стилем виховання. Висновок Тож найдоцільнішим є гармонійний стиль виховання, коли батьки готові в разі потреби допомогти дитині, постійно спілкуються з дитиною, вірять в її здатність до успішної самостійної діяльності. Батьки найбільш значимі для дитини люди і саме від того, який стиль виховання ви обираєте, залежить якою людиною агресивно чи доброю, відкритою чи замкненою вона стане. Тому давайте ми з вами складемо загальні правила виховання наших дітей (за пропозиціями батьків і вчителя). Правила виховання
Як зазначає великий педагог, академік Шалва Амонашвілі, внутрішній вогонь, закладений у дитині природою, з'являється перед нами у трьох основних пристрастях:
Зрозуміло, що дітям не можна дозволити все. Вседозволеність може згубно позначитись на їхній долі, але потрібно зрозуміти і те, що дітей неможна виховувати у всезабороняючій атмосфері, не можна їх постійно тримати в “своїх руках “, силувати і примушувати проти їхньої волі.
“Дитина не тільки готується до життя — вона вже живе. Потрібно відкрити дитині саме життя. Допомогти їй проводити спостереження над явищами життя, черпати з них досвід для його поліпшення, вибрати в ньому вірний шлях ” Ш.Амонашвілі. Виховуючи дітей, давайте виховуватись самі, адже справжнє виховання
дитини — у вихованні самих себе. |
